"Свята й благочестива думка - молитися за померлих"
2 Мак 12,44
Згромадження Сестер Служебниць Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (cілезькі)
Congregatio Sororum Servularum Beatae Mariae Virginis Immaculatae Conceptae  -  de silesia
"Я - хліб життя. Хто приходить до Мене - не голодуватиме; хто вірує в Мене - не матиме спраги ніколи" /Ів. 6, 35/
Прийди, Святий Духу, наповни серця своїх вірних і запали в них вогонь своєї любові.
Ти Мені потрібен.

2018-07-07

Ти Мені потрібен.

В одному прекрасному саду ріс дивовижний бамбук. Власник маєтку любив його найбільше з усіх дерев.

З кожним роком бамбук ставав усе красивішим і міцнішим. Думка про те, що Пан його любить і пишається ним, додавала йому снаги до росту.

Але одного дня господар підійшов до нього і сказав:

– Любий бамбуку, мені дуже потрібна твоя допомога.

Красень-бамбук передчував, що настала довгождана мить, і з радістю відповів:

– Пане, я готовий. Роби зі мною все, що бажаєш.

Голос Пана, однак був поважний:

– Щоб скористатися тобою, я мушу тебе зрубати.

Бамбук відсахнувся:

– Зрубати? Мене? Найкрасивіше дерево у твоєму саду? Благаю, не роби цього. Вчини щось гарне, але прошу тебе, не рубай мене.

– Любий бамбуку, – промовив Пан, – не зможу тобою скористатися, якщо дозволю, аби ти продовжував рости.

Увесь сад завмер. Запала глибока тиша, і навіть вітер перестав повівати, вражений почутим. Нарешті бамбук схилив свою буйну голову і прошепотів:

– Пане, якщо ти не можеш скористатися мною, не рубаючи мене, то роби, як знаєш.

– Любий бамбуку, – вів далі Пан, – мені доведеться не тільки тебе зрубати, але ще й поспилювати гілки і пообривати листя.

– Пане, змилуйся наді мною. Якщо вже губиш мою красу, то залиш мені принаймні гілки і листя.

– Якщо я не зітну їх, то не зможу ними скористатися.

Бамбук знову похилився і прошепотів:

– Пане, ріж і обривай.

Господар саду зрубав, обпиляв його гілки, розрізав уздовж стовбур і вийняв із нього серцевину. Потім приніс його до джерела, яке витікало неподалік сухого поля. Господар підвів до джерела один кінець стовбура і спрямував воду до спраглої землі.

Чиста і свіжа вода потекла на поле бамбуковим жолобом. Господар посіяв там рис, а згодом зібрав багатий урожай.

Ось так бамбук, попри те, що сам спочатку мусив бути стятим і знищеним, став благословенням для багатьох.

Коли він був красивим деревом, то жив тільки для себе, захоплюючись власною вродою. І щойно тоді, як його зрубали, – став каналом і почав оживлювати ціле королівство.

Те, що ми називаємо «стражданням», Господь Бог називає «Ти Мені потрібен».

Джерело

Жити Словом Божим
aside image