«Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво.
Молитвами нашими в скорботах не погорди, а від бід визволи нас, єдина Чиста й Благословенна.
Згромадження Сестер Служебниць Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (cілезькі)
Congregatio Sororum Servularum Beatae Mariae Virginis Immaculatae Conceptae  -  de silesia
"Я - хліб життя. Хто приходить до Мене - не голодуватиме; хто вірує в Мене - не матиме спраги ніколи" /Ів. 6, 35/
Прийди, Святий Духу, наповни серця своїх вірних і запали в них вогонь своєї любові.
Вислухай і прости. Папа Франциск про важливість адорації

2018-02-07

Вислухай і прости. Папа Франциск про важливість адорації

Прямувати вперед, сходячи вгору, до адораційної молитви, та зберігаючи в серці пам’ять про Боже обрання та завіт, заохотив вірних Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти», яку він відслужив у понеділок, 5 лютого 2018 року. Відправною точкою для роздумів стало читання з першої Книга Царів, в якому розповідалося про те, як цар Соломон скликав народ зійти до святині з нагоди внесення Ковчегу Завіту.

Як зауважив проповідник, сходження вгору, на відміну від прямування долиною, не завжди є легким. Метою ж описаного сходження було внесення завіту, за яким стоїть історія народу, «пам’ять про обрання». В ковчезі були кам’яні таблиці завіту, такі, як були дані Богом, не обтяжені численними приписами книжників.

Коли ковчег внесли до святині, як тільки вийшли священики, храм наповнила хмара Господньої слави. Тоді народ впав навколішки, поклонившись Богові. В цьому контексті Святіший Отець зазначив, що часто роздумає над тим, що «ми не вчимо наш люд адорації». «Так, – сказав він, – навчаємо молитися, співати, прославляти Бога… А адорувати? Молитви адорації, яка нас розчиняє, не знищуючи, але, впокоряючи, додає нам благородства та величі».

Користаючи з тієї нагоди, що на Святу Месу зібралися нещодавно призначені парохи, Єпископ Риму заохотив їх навчати людей молитви адорації, адорувати в тиші. Адже вже тепер варто вчитися того, що робитимемо в небі… «Але дійти туди, – сказав він, – можемо лише тоді, коли пам’ятатимемо про те, що ми були обрані, несучи в своєму серці обітницю, яка спонукає прямувати вперед, із завітом в руках та в серці. Завжди прямуючи вперед: важким шляхом, дорогою, що веде вгору, стежкою до адорації».

Адже перед обличчям Божої слави «слова зникають», й ми не знаємо, що казати. Соломон спромігся лише на слова: «вислухай і прости». З цього випливає заохочення «адорувати в тиші, маючи за собою всю свою історію, та просити: Вислухай і прости».

«Було би добре, – підсумував Папа, – виділити сьогодні трохи часу на молитву, спогадуючи пройдений шлях, отримані благодаті, згадуючи про обрання, обітницю й завіт, намагаючись здійматися вгору, до адорації, й адоруючи, з великим смиренням проказувати лише цю коротку молитву: Вислухай і прости».

Радіо Ватикан

Жити Словом Божим
aside image